На початку жовтня народні депутати підтримали законопроект №11416-д, який багато хто уже охрестив “історичним”.

Відповідно до закону, вперше з початку повномасштабної війни в Україні підвищуються податки. Зміни стосуються оподаткування банків та інших установ, нововведення для ФОПів та підвищення військового збору.

Розбираємося в усіх тонкощах законопроекту, який після підпису Президента вступить в дію заднім числом (1 жовтня).

Навіщо потрібно було підвищувати податки?

Проблема з бюджетом виникла в Україні ще влітку цього року. Памʼятаєте як ми спостерігали за усіма перепитіями з надання нашій державі міжнародної фінансової допомоги. Тоді, нагадаємо, затримка виникла зволікання з рішенням від США, що й створило дірку у наших фінансах.

Внаслідок цих подій, а також зволіканням із реакцією від уряду, який не почав вчасно вирішувати проблему, наприкінці року дефіцит бюджету сягатиме 500 мільярдів гривень.

Зокрема, за підрахунками голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольги Василевської-Смаглюк, до держбюджету не доходить більше 100 мільярдів гривень щомісяця через корупцію та недоліки в системі оподаткування.

Проте, щоб вирішити цю проблему, замість реформування митниці та перезапуску Бюро економічної безпеки уряд вдався до підвищення податків.

Що передбачає новий закон?

Отже, ключові положення, які передбачені майбутнім законом, наступні:

• Збільшення військового збору на 3,5%, з 1,5% до 5%. Зазначимо, що спочатку планувалося ввести це рішення заднім числом (з 1 жовтня), але згодом від цього відмовилися.
• Впровадження військового збору для ФОПів. ФОПи 3 групи уже в жовтні заднім числом платитимуть ВЗ у розмірі 1%. ФОПи 1, 2 та 4 груп платитимуть 10% від розміру мінімальної заробітної плати (710 гривень).
• З 1 жовтня (заднім числом) банки платитимуть 50% річного податку на прибуток. Для інших фінансових установ ця сума сягне 25%.

Окремо хочемо зазначити, що для військовослужбовців військовий збір залишатиметься на рівні 1,5%.

Чому цей закон — провальний? 

Розпочнемо з простої математики. За оцінками, до кінця року новий законопроект принесе нашому бюджету близько 40 мільярдів гривень. При дефіциті у розмірі пів трильйона. Тож чи вийде вирішити проблему? Так, десь на 8%, приблизно.

Окрім цього, незважаючи на заяви можновладців, які стверджували про рішення, яке максимально мінімізує шкоду для людей, реальність вийшла якраз зворотня.

Через підвищення податків ціни на продукти зростуть на 10%. При тому, що прожитковий мінімум залишиться незміненим, купівельна спроможність населення ще більше впаде. 

Крім того бізнес не має можливості компенсувати людям 3,5% заробітної плати, що стягуватимуть військовим збором. Відповідно люди отримуватимуть на 3,5% менше.

Найгіршим ж є те, що нововведення повністю ляжуть на плечі тих, хто легально працює та сплачує податки. “Сірі” компанії не зазнають ніяких змін та продовжать системно уникати сплати податків.

Замість висновків.

Кілька місяців до прийняття рішення між депутатами точилася суперечка щодо того, який податок підвищувати. Багато експертів та власників бізнесу виступали за підняття ПДВ. 

Це допомогло б отримати більше грошей, було б менш шкідливим для простих людей та однаково вдарило б по “білому” та “сірому” бізнесу.

Що ж, дедалі більш популярною є ідея паралельного підвищення ПДВ на 1% чи 2%, що допоможе принести в казну до 90 мільярдів гривень. 

Та навіть попри це дефіцит не покриється навіть на половину. Цікаво, а чи рахували депутати яку суму вдасться отримати внаслідок якісних реформ митної та податкової систем, перезавантаження антикорупційних органів та невтручання влади у бізнес?